Найвищу державну нагороду - орден «Золота Зірка» - Президент України Володимир Зеленський передав рідним Героя, який у 2022 році збив перший ворожий бомбардувальник над Харковом.
Фото: Офіційне інтернет-представництво Президента України
Жахливий гуркіт російських літаків і вибухи скинутих ними бомб пам’ятають багато харків’ян, які на початку повномасштабного вторгнення рф залишалися в місті. Здавалося, від цього нема спасіння. Аж раптом надихаюча звістка: «Наші збили російський бомбардувальник!» Це було як промінь надії серед суцільного розпачу, це надавало сил триматися проти нечисті і вірити в нашу армію. Звісно, тоді ми не знали, хто саме збив той перший літак. Тепер знаємо.
На той момент нововодолажчанин Антон Войтенко вже мав неабиякий бойовий досвід: з 2015 по 2018 рік він воював у складі зенітно-ракетного дивізіону бригади «Спартан» Нацгвардії України. В той період він отримав свої перші нагороди: відомчу відзнаку «За доблесну службу» та медаль «За відвагу».
У перший день повномасштабного вторгнення Антон разом з батьком і братом знову став на захист України. У складі бригади «Спартан» він відбивав напади російських окупантів у багатьох гарячих точках: Харків, Липці, Прудянка, Козача Лопань, Бахмут, Роботіно та інші. Сотні разів очолювана ним вогнева група прикривала роти оперативного призначення першого ешелону. У 2022 і 2023 роках Антон Войтенко був нагороджений орденами «За мужність» ІІІ та ІІ ступенів.
Антон Войтенко. Фото з сімейного архіву
«Головний сержант Антон Войтенко штурмував позиції та виявляв ворожі групи на Запоріжжі та Харківщині, - говориться на офіційному сайті Президента України. – Зокрема, виконував бойові завдання в складі штурмових груп у районі Кам’янського та Степового Запорізької області. Завдяки цьому вдалось утримати важливу ділянку місцевості та зберегти вогневі позиції.
Антон Войтенко загинув 14 серпня 2025 року, коли, розвернувши автомобіль, прийняв на себе удар російського дрона та врятував життя п’ятьох побратимів».
Йому було усього лише 40 років…
Фото: Офіційне інтернет-представництво Президента України
«Золоту Зірку» Героя з рук Президента України прийняла сім’я Антона Войтенка, найрідніші люди, яких він дуже любив, і які вже дев’ять місяців намагаються вибудовувати своє життя без нього... Дружина Антона Алла поділилася з кореспондентом «Водолага Інфо» своїми спогадами про чоловіка:
- Він був Людиною з великої літери – добрий, відважний, чесний, дуже порядний. У Антона було дуже багато друзів, хоча до Нової Водолаги його сім’я переїхала, коли він вчився вже у 9 класі. І тому він мені іноді казав, мовляв, у тебе більше друзів і знайомих у Водолазі, а я ж не місцевий… Але насправді друзів в нього тут дуже багато. Його всі поважали. Він був добрим, дуже любив дітей. Мені навіть важко передати словами, якою гарною людиною був мій чоловік.
Планів у нас з ним було багато, але без нього ми вже не здійснимо їх так, як хотіли б… Він загинув 14 серпня минулого року, через чотири дні після 17-ї річниці нашого шлюбу. Ніхто цього не чекав. Дрон сидів в засідці і несподівано вдарив у автівку, в якій їхали Антон і його побратими. Цей смертельний удар він прийняв на себе, решта залишилися живі.
Антон Войтенко. Фото з сімейного архіву
- Що дає вам сили весь цей час?
- Діти. У нас двійнята – донька та син. Завдяки ним я тримаюся. Не знаю, що би робила, якби не підтримка моїх кумів, особливо Олексія та Євгенії. Вони завжди уважні, в будь-який момент приходять на допомогу. Звісно, відчуваю підтримку і інших друзів, кумів, родичів.
- В серпні минулого року було зареєстровано петицію до Президента України з проханням надати звання Героя України Антону Войтенку. Як вважаєте, чи стало це поштовхом для нагородження?
- Ні. Петиція не набрала потрібної кількості підписів: з необхідних 25 тисяч було тільки 15 тисяч. Але зрештою це не мало значення. Бо нагородження проводилось з подання Нацгвардії і ГУР, де володіють повною інформацією про бойові заслуги Антона і його внесок в успіх військових операцій. Сам він ніколи цим не хвалився, нікому нічого не розповідав, тільки в сім’ї ми дещо знали про те, що він робив, які цілі збивав. Звісно, я би хотіла, щоб Зірку Героя він отримав власноруч. Але… так вже вийшло…
Фото: ФБ-сторінка Алли Войтенко
