Сергія Васюнькова пам’ятають як добру і щиру людину.
Ще одне ім’я назавжди вписане в літопис мужності й жертовності українського народу. Ще одна доля, сповнена планів, надій і любові до рідних, обірвалася на війні.
Васюньков Сергій Євгенійович загинув 25 жовтня 2026 року, захищаючи Україну. Про це повідомила Нововодолазька селищна рада.
Сергій народився у Новій Водолазі 17 листопада 1982 року. Згодом родина переїхала до села Просяне, де минули його дитячі та юнацькі роки. Тут він навчався у Просянській школі, а пізніше продовжив освіту в Рокитненському училищі та у школі міліції у місті Івано-Франківськ.
Після навчання працював в охороні міліції, згодом — водієм. Був доброю, щирою та чуйною людиною, яка залишила по собі теплі спогади.
У 2022 році Сергій став на захист рідної землі. Служив старшим солдатом, водієм-електриком екіпажу безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем Збройних Сил України. Вірний військовій присязі, мужньо боронив Україну, її свободу та незалежність.
25 жовтня 2026 року поблизу населеного пункту Ясногірка Краматорського району Донецької області його земний шлях обірвався під час виконання обов’язку по захисту Батьківщини. Війна забрала життя відважного захисника, залишивши рідним біль, який неможливо передати словами.
У глибокій жалобі залишилися дружина, донька та син, мати й батько, брат, який нині боронить рідну державу, та сестра. Найрідніші втратили чоловіка, батька, сина та брата. Діти більше не зможуть обійняти свого тата, почути його голос, розділити з ним радісні миті та розповісти про свої маленькі й великі перемоги. А батьки нестимуть у серці біль за сином, якого вже ніколи не зможуть побачити.
Сергія поховали у місті Кривий Ріг.
Нововодолазька громада висловлює найщиріші співчуття родині, близьким, друзям та всім, хто знав і любив Сергія. Його життя мало тривати, його діти ще мали зростати поруч із батьком, а рідні — радіти кожній зустрічі. Та війна розпорядилася інакше…
Вічна слава Герою!
