Як грім на небосхилі війни надходять у нашу громаду страшні сповіщення з фронту. Гинуть Захисники української землі й повертаються додому, але не для того, щоб жити...
Під час виконання бойового завдання 17 червня 2026 року загинув житель села Новоселівка Обіда Олексій Олегович, 25.08.1996 року народження, старший технік роти безпілотних авіаційних комплексів штурмового батальйону ЗСУ. Трагедія сталася в м. Запоріжжя Запорізької області.
Сумну звістку повідомила Нововодолазька селищна рада.
Сержант Збройних Сил України Олексій Обіда пішов захищати Батьківщину ще влітку 2023 року. Нелегким був його бойовий шлях. Довелось воювати в багатьох гарячих точках, таких як Циркуни, Часів Яр, останнім часом - під Павлоградом та на Запорізькому напрямку. Він віддано служив українському народу й твердо вірив, що вдасться витіснити ворога, дати відсіч непроханим гостям, які котрий рік поспіль несуть горе в наші сім’ї, розруху в українські міста і села.
Через місяць мав завершитися його трирічний контракт, і Олексій дуже мріяв побути вдома з дружиною та дітьми. Два роки тому вони одружилися, хоча разом були вже не один рік, виховували дітей і будували спільне життя, мріючи про щасливе майбутнє. Вже через кілька тижнів Олексій мав повернутися в родину, відпочити від жахіть війни, від постійного напруження та відповідальності.
За кілька років йому чимало вдалось: успішно пройти навчання в Британії, завоювати авторитет серед побратимів, стати старшим техніком роти, а це керівна посада.
За бойові заслуги Олексій Обіда був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест», нагрудним знаком «Ветеран війни», відзнакою Міністра оборони України «За поранення» та Подяками.
Пишалися своїм сином мама та тато Олексія. Вони військові, і сьогодні теж боронять Україну від ворога. А відтепер ще відчайдушніше будуть воювати з тими, хто відібрав життя у їхнього сина, найріднішого і найдобрішого в світі.
Олексій Обіда, відважний та сміливий воїн, завершив свій земний шлях. Боляче визнавати, що Олексій не підніматиме країну з руїн, не побачить як дорослішають його діти... Він заплатив за наше світле майбутнє найвищу ціну – віддав своє життя. Ми повинні завжди це пам’ятати і шанувати його світлу пам’ять.
Вічна слава Герою!
